Тема. Поетизація давньоруської минувшини в баладі О.С. Пушкіна «Пісня про віщого Олега».
Мета: розширити знання учнів про життя і творчість О.С. Пушкіна, ознайомити зі змістом балади, поглибити знання про звичаї і побут Київської Русі; поглибити поняття «літературна балада», формувати навички читання з елементами коментування, аналізу балади;розвивати образне мислення, уміння висловлювати свою думку й обґрунтовувати її; виховувати всебічно розвинену особистість, прищеплювати інтерес до духовних надбань людства; формувати загальнокультурну компетентність засобами художнього слова.
Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.
Комплекс використаних методів і прийомів: робота в групах, читання за особами, сенкан, словесне малювання, евристична бесіда.
Обладнання: підручник, портрет О.С. Пушкіна, виставка книг, мультимедійний супровід.
Епіграф:І сповідь щиру цю нехай він не забуде.
О.С. Пушкін
І. Організаційний момент.
- Доброго дня, діти, сідайте. Ми продовжуємо вивчення теми «Героїчні пісні й балади».
- Чим літературна балада відрізняється від фольклорної ?
- Які історико-героїчні балади ми вивчили, назвіть їх .
Сьогодні ми познайомимся ще з однією баладою.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Как ныне сбирается вещий ОлегОтмстить неразумным хазарам.
Их села и нивы за буйный набег
Обрек он мечам и пожарам ;
С дружиной своей, в цареградской броне,
Князь по полю едет на верном коне.
Такими рядками розпочинається балада О.С. Пушкіна «Пісня про віщого Олега». Розгорнули зошити , записали тему уроку, епіграф.
Звернули увагу на епіграф уроку. Як ви гадаєте, про що піде розмова на уроці?( Про давно минулі часи).
ІV. Повідомлення теми й мети уроку.
- Отже, сьогодні ми поглибимо ваші знання про звичаї і побут Київської Русі, про життя і творчість О.С.Пушкіна; закріпимо навички аналізу балади, виразного читання.
V. Сприймання нових знань .
1.Слово учителя.
Пушкін. Це ім’я знайоме нам ще з дитинства, коли поринаємо в чарівний світ його казок. (Виставка літератури). А пам’ятаєте, в 5 класі ми вчили вступ до поеми «Руслан і Людмила»:
Продовжіть рядки. У кожної людини свій Пушкін, неповторний, непередбачуваний. Але завжди друг і порадник. А що дізналися про Пушкіна наші літературознавці? Вам слово, літературознавці.
2. Робота в групах.( Відповіді учнів і мультимедійний супровід).
Виступ літературознавців.
Народився Пушкін 6 червня 1799 року в Москві у старовинній дворянській родині, що належала до високоосвіченої частини московського вищого світу .Батько Сергій Львович , був знайомий із кращими письменниками того часу-Карамзіним, Жуковським, В’яземським, які були частими гостями в їхньому домі.
У дитинстві Пушкін виховувався вдома . І хоча систематичної освіти йому не дали, але хлопчик добре вивчив французьку мову, якою говорив увесь вищий світ, і захопився читанням книг з багатющої домашньої бібліотеки. Значний слід у житті майбутнього поета залишила його нянька Орина Родіонівна, яка відкрила Пушкіну чарівний світ народних казок і навчила говорити російською мовою.
1811 року Олександра віддають на навчання до Царськосільського ліцею, в якому він провчився до 1817 року. Імена всіх перших тридцяти випускників Ліцею золотими літерами вписано в історію Росії . Серед них- Пушкін. Саме в ліцеї виявився талант майбутнього російського поета.
У 16 років з’являється перший надрукований вірш Пушкіна «К другу стихотворцу». А в 20 років світ побачила поема «Руслан і Людмила», що викликала захоплення в самого В.А. Жуковського. Видатний поет подарував молодому Пушкіну портрет із написом : «Переможцю учневі від переможеного вчителя». Жуковський благославив нового поета, пророкуючи йому велику славу. Так воно й сталося.
Після закінчення Ліцею Пушкін змушений був залишити Петербург, оскільки викликав гнів царя своїми віршами, у яких відкрито лунали мотиви свободи. Поета заслали подалі від столиці , на південь, в Одесу. Дорога із Петербурга до Одеси пролягала через Київ. Пушкін відвідав Київ- легендарну столицю першої слов’янської держави, що славилася своїми хоробрими воїнами, жагою волі і свободи.
Він відкрив для себе світ легенд Київської Русі. Поетову увагу привернула легенда про київського князя Олега. Він відвідав могилу князя , похованого у древньому місті на овіяній легендами горі Щекавиці. У Пушкіна виникає задум написати твір про князя Олега. І ось 1 червня 1822року була поставлена остання крапка у вірші під назвою «Пісня про віщого Олега».
Дякую за змістовні відповіді нашим літературознавцям.
А чому саме цей київський князь зацікавив поета, розкаже наш історик .
Виступ історика.
( Після смерті Рюрика залишився маленький син Ігор, який ще не міг бути правителем. І, знаючи це, Рюрик попередньо просив свого друга Олега правити державою, поки виросте Ігор. Олег був хоробрим і розумним, переміг у багатьох битвах і так збільшив територію Росії, що при ньому вона простягалася майже до Карпатських гір. Розбивши дружину Аскольда, Олег захопив Київ. Об’єднавши свої володіння на півночі з Києвом, князь Олег сприяв утворенню єдиної держави, що дістала назву Київська Русь).
Слово вчителя.Гуляючи схилами Дніпра , Олександр Пушкін зацікавився давньою легендою про київського князя Олега. У літописі «Повість минулих літ» одна з легенд присвячена князю Олегу. Надамо слово групі архівних працівників, яку представляють…
Виступ архівних працівників.( Читання легенди про князя Олега)
Слово учителя.
Діти, ви вдома прочитали баладу «Пісня про віщого Олега». В тексті багато застарілих слів, ви дивились словник. Вам все зрозуміло? Нема питань?
Прочитайте, як поетично поет починає баладу.
( Різний . Балада розпочинається зустріччю з ворожбитом, а літопис згадує про коня, від якого Олег відрікся).
Група декламаторів підготувала нам виразне читання уривка балади. Зверніть увагу на характери героїв при читанні: ворожбит –мудрий, спокійний, не боїться князя. Олег тримається погордливо, зверхньо.
Виступ декламаторів.3.Евристична бесіда.
- Чи повірив князь ворожбиту? (Так)-Як він відреагував на пророцтво? (Олег усміхнувся, одначе чело…)
- Легко чи важко було князю розставатися з конем? Чому? Ким був кінь для Олега? (Важко. Товариш, вірний слуга, друг)
- Але князь повірив пророцтву. Як же він піклується про свого друга? ( Одвів на запашні луги, вкрив попоною, годував добірним зерном, напував джерельною водою)
- Сподобалось вам таке ставлення до коня? І ви так повинні піклуватися про своїх домашніх улюбленців. Отже, любов до тварин іде із давніх часів, традиції беруть початок із Київської Русі. 4. Робота із ілюстраціями, словесне малювання.
Пушкін художніми засобами слова поетизує історичні події . Подивіться, як художник Васнєцов це зобразив фарбами, пензлем. Які епізоди із твору зображені на картинах?
5. Коментоване читання.
- Чи збулося пророцтво? (Так)- Ми знаємо з літопису, що пройшло 4 роки( конкретна дата) після смерті коня. Як Пушкін поетично описує ці події? ( Гуляє з дружиною князь- войовник.. Автор використовує художні засоби: порівняння- як вранішній сніг, епітети-кучері білі, пройшло багато літ, згадують юність свою)
- Що сталося з Олегом? ( Він помер від укуса змії)
- Як Пушкін поетично описує смерть Олега? ( І тихо ступивши на череп німий… Слайд )
- Ви сумуєте за Олегом? Чому? ( Бо він воїн, хоробрий)
VІ. Узагальнення та закріплення знань.
- Вам сподобався літературний герой Олег? Давайте узагальнемо цей образ , виконавши вправу «сенкан».
( Слайд)
- Пригадайте правила написання сенкану. Отже, ключове слово-Олег.
Вправа «Сенкан».
- Олег.
- Могутній, войовничий.
- Захищає, вірить, бореться.
- Приймає смерть від свого коня.
- Князь.
- Доведіть, що балада «Пісня про віщого Олега» є історико-героїчною баладою.
VІ. Підсумок уроку.
- Чи вдалося Пушкіну зберегти дух старовини?Як саме?( Він описує події давно минулих років за допомогою художнього слова)
- Отже, в « Пісні про віщого Олега» ми побачили, як автор поетично показує традиції , вірування Київської Русі , поетизуючи минувшину.
Заключне слово вчителя.
О.С.Пушкін-великий російський поет. В нашій школі ми вивчаємо і російську мову. Тому мені хотілося б , щоб ви прочитали баладу мовою оригіналу.
Читання учителем.
Князь тихо на череп коня наступилИ молвил: « Спи, друг одинокий!
Твой старый хозяин тебя пережил
На тризне уже недалекой.
Не ты под секирой ковыль обагришь
И жаркою кровью мой прах напоишь.
Так вот где таилась погибель моя,
Мне смертию кость угрожала!»
Из мертвой главы гробовая змея ,
Шипя, между тем выползала;
Как черная лента ,вкруг ног обвилась,
И вскрикнул, внезапно ужаленный князь.
- В підручнику уривок балади російською мовою . Після уроку ви можете підійти до нашої виставки, взяти книгу і прочитати текст « Пісні…» повністю.
VІІ. Оцінювання учнів, мотивація оцінювання.
VІІІ. Інформування учнів про домашнє завдання, інструктаж щодо виконання.
І група: узагальнюючі питання 1,3,5,8,9 на с. 76.ІІ група: творчі завдання 1 або 2 на с. 76
