Організація науково-методичної роботи з учителями-словесниками в об’єднаній територіальній громаді

Сучасне реформування національної системи освіти потребує вирішення головних завдань післядипломної педагогічної освіти в умовах децентралізації, а саме: визначення стратегічних напрямів співпраці з закладами освіти та новоутвореними відділами освіти, науково-методична підтримка управління освітою в громадах.

Одним із вагомих управлінських повноважень, які отримали органи місцевого самоврядування ОТГ, є право й можливість на формування власної  ефективної системи забезпечення освітніми послугами населення своєї громади.

З метою забезпечення єдиного підходу до формування структурних підрозділів освіти місцевих виконавчих органів об’єднаних територіальних громад Міністерством освіти і науки України надано рекомендації (листи Міністерства освіти і науки України від 30.12.2015 № 1/9-633 «Про формування органів управління освітою», від 27.10.2016 № 1/9-970 «Про діяльність районних (міських) методичних кабінетів (центрів), методичних служб ОТГ») з розроблення положення про структурний підрозділ освіти виконавчого органу об’єднаної територіальної громади. Міністерство вказує, зокрема, що при формуванні структури органів управління освітою важливо забезпечити діяльність методичної служби як центру реформування освіти, тобто зміну застарілої моделі (де у центрі технології навчання є методист, а педагоги пасивно засвоюють інформацію) на нову модель навчання, яка заснована на таких положеннях: у центрі технології – педагог; в основі науково-методичного супроводу – співробітництво; суть технології – розвиток здатності педагогів до самонавчання.

Тому пріоритетним завданням для методичних служб усіх рівнів є спрямування своєї діяльності на удосконалення педагогічної майстерності сучасного вчителя, його професійного зростання, формування вчителя-дослідника, конкурентноспроможного фахівця з високим рівнем професіоналізму, методичної та загальної культури. Ефективному розв’язанню цих завдань сприяє проведення науково-методичної роботи в ОТГ.

Організація діяльності методичних служб на базі ОТГ має визначатися із урахуванням основних напрямів та завдань, особливостей розвитку освіти, наявної мережі закладів освіти, їх функціонування та розвитку.

Виходячи із зазначеного вище, методична служба ОТГ покликана спрямувати свою діяльність на:

1. науково-методичне забезпечення системи загальної середньої та дошкільної освіти; організацію науково-методичної роботи; підвищення кваліфікації, професійної компетентності педагогічних працівників дошкільних, закладів загальної середньої освіти й позашкільних закладів освіти в контексті сучасних трансформацій; упровадження науково-освітніх інновацій;

2. удосконалення структури науково-методичної роботи з педагогічними та керівними кадрами на основі компетентісного підходу;

3. формування цілісної системи науково-методичної роботи на основі принципів наступності, доступності, науковості, системності, систематичності; діагностичного, інтегрованого, компетентнісного підходів; практичної та адресної спрямованості; самореалізації особистості, розвитку її творчого потенціалу;

4. використання новітніх досягнень педагогічної науки, перспективного педагогічного досвіду;

5. організацію та проведення методичних об’єднань, практикумів, тренінгів, семінарів, «круглих столів», майстер-класів, творчих майстерень, конкурсів, педагогічних читань та інших заходів, спрямованих на підвищення фахового рівня педагогів;

6. вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду;

7. здійснення моніторингу якості загальної середньої освіти, рівня навчальних досягнень учнів, їх відповідності вимогам Державного стандарту;

8. вивчення, узагальнення та аналіз стану освітнього процесу закладів загальної середньої освіти. Відповідно до результатів зазначених вище заходів планує свою подальшу роботу, спрямовану на покращення отриманих результатів;

9. здійснення моніторингу показників роботи педагогічних працівників для вчасного коригування та прийняття управлінських рішень щодо їх  удосконалення;

10. організацію та координацію діяльності міжшкільних методичних об’єднань, шкільних методичних об’єднань, творчих лабораторій, експериментальних майданчиків, школи молодого вчителя, передового досвіду, педагогічної майстерності, тощо;

11. здійснення консультативної діяльності.

В основі співпраці різних структур науково-методичного забезпечення освітньої діяльності ОТГ (методичний кабінет відділу освіти, предметні методичні об’єднання вчителів тощо) має бути покладено принцип субсидіарності, який ґрунтується на оптимальному розподілі повноважень.

Для здійснення мети науково-методичної роботи в ОТГ складається перспективний план роботи методичної установи, який складається
на 3-5 років, визначає основні напрями та завдання діяльності методичної служби для реалізації завдань Нової української школи.

Серед розділів плану особливе місце посідає розділ «Науково-методична діяльність», який включає такі підрозділи:

  1. Науково-методична проблема.

  2. Форми організації науково-методичної роботи (предметні методичні об’єднання вчителів, семінари, школи фахової майстерності, школи молодого педагога, авторські педагогічні майстерні, лабораторії, творчі групи тощо).

  3. Науково-методичний супровід проведення конкурсів фахової майстерності педагогічних працівників тощо.

 

  1. Пошук, узагальнення, аналіз і впровадження передового педагогічного досвіду.

  2. Науково-методичний супровід роботи з обдарованими дітьми.

  3. Інноваційна та дослідно-експериментальна діяльність.

  4. Забезпечення просвітницької діяльності й інформаційної підтримки педагогів.

Закцентуємо увагу на особливостях науково-методичного супроводу роботи з обдарованими учнями в ОТГ. У листах Міністерства освіти і науки України від 27.09. 2017 № 1/9-524 «Про деякі питання організації учнівських олімпіад», Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» Міністерства освіти і науки України від 22.10. 2018 № 22.1/10-3786 «Про деякі питання організації Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка», КЗ Сумський ОІППО
від 05.11. 2018 № 876 «Про деякі питання організації Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка», рекомендується залишити умовні терміни для змагань – «районні» або «міські» й розробити правила (умови) проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів та інших інтелектуальних та професійних змагань у межах, що не суперечать чинним Положенням.

Нормативно-правовою основою проведення мовно-літературних
конкурсів є:

  • Положення про Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06. 2011 № 571;

  • Указ Президента України «Про Положення про стипендії Президента України переможцям Міжнародного мовно-літературного конкурсу»
    від 01.09. 2011 № 884;

  • Положення про Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України
    від 13.03. 2008 № 168, зареєстроване в Міністерстві юстиції України
    від 15.07. 2008  № 643/15334;

  • Положення про Всеукраїнський конкурс учнівської творчості, затверджене спільним наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерством культури і мистецтв України, Державного комітету України у справах сім’ї та молоді від 29.08. 2003 № 585/529/875, зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 09.10. 2003 № 779/8100.

Отже, рекомендуємо в роботі з обдарованими учнями використовувати такий алгоритм:

− систематизувати знання про теоретико-методичні засади навчання, виховання й розвитку обдарованих дітей, створити модель роботи з обдарованими учнями;

− формувати вміння здійснювати науково обґрунтований відбір інноваційних педагогічних технологій, методик, нових форм і методів навчання, виховання й розвитку обдарованих дітей та застосовувати їх у роботі;

− упроваджувати спеціальні (курси профільного доповнення), факультативні (курси за вибором) та різні форми гурткової роботи;

− забезпечити проведення різних форм роботи, спрямованих на виявлення й самореалізацію обдарованих дітей;

− залучати педагогів до розробки навчально-методичного забезпечення, орієнтованого на роботу з обдарованими;

− узагальнити та систематизувати кращий педагогічний досвід з проблеми, висвітлювати його у фахових виданнях.

 

Методист з української мови та літератури

КЗ Сумський ОІППО Л.М. Шерстюк